Пам'ятаємо.Сумуємо.

З глибоким сумом сприйняла громадськість нашого району звістку про те, що 2 травня 2015 року перестало битися серце Раїси Василівни Пасічник  (Прокопишеної) – Героя Соцпраці, кавалера орденів Леніна, Жовтневої революції, колишнього депутата Верховної Ради УРСР 6-8 скликань, справжнього патріота рідної землі, прекрасної дружини і матері.

Р.В.Пасічник народилася 16 серпня 1939 року в с.Нетребівка Томашпільського району Вінницької області у сім’ї колгоспників. Трудовий шлях розпочала ланковою комсомольсько-молодіжної ланки в с. Марківка. У 1966 році Указом Президії Верховної Ради СРСР за досягнуті успіхи з вирощування кукурудзи її нагороджено Золотою Зіркою, орденом Леніна та присвоєно звання Героя Соцпраці, а у 1971 році нагороджена орденом Жовтневої революції. У 1970 році Раїса Василівна закінчила Уманський сільгоспінститут за спеціальністю, «агрономія», здобула фах вченого агронома – полевода.

Все своє свідоме життя присвятила Р.В.Пасічник служінню людям. Саме вони обирали її своїм представником у найвищому органі влади – Верховній Раді України. Та серце віддала праці на рідній землі. Саме її плекала, як малу дитину, прагнула розкрити всі таємниці її родючого лона. І мати земля озивалася на турботу щедрими врожаями, тішила зеленими врунами цукристих, золотом хлібів. Така праця дійсно приносила радість, сповнювала гордістю за наш подільський край.

Доля щедро наділила цю чудову жінку: її поважали земляки за людяність, щедрість і працьовитість, гордилися матусею син і донька, внуки, багато років рука в руку йшла вона по життю з чоловіком Миколою Антоновичем. Тяжко перенести їм  гіркоту втрати дорогої людини.

Та світла пам’ять про Р.В.Прокопишену (Пасічник) житиме у наших серцях, а її життєвий шлях стане прикладом для майбутніх поколінь.

Від імені районної державної адміністрації та районної ради висловлюємо щирі співчуття родині покійної. Хай спочиває її душа у Райських садах, хай Бог дарує їй вічний спочинок, а земля, яку вона так любила, хай буде пухом.

 

*******************************************************

 

2 травня на сто п’ятому  році  пішов із життя ветеран Великої Вітчизняної війни з  с. Колоденка, найстаріший  житель району

 ЛЯШЕНКО АВКСЕНТІЙ НАУМОВИЧ 

 

Ляшенко Авксентій Наумович  народився  10 квітня  1911 року   в с. Колоденка в родині селянина. Прожив важке, але достойне життя. Ще маленьким хлопчиком він пройшов через злидні та негаразди революції та громадянської війни. Рано подорослівши, пережив колективізацію та голод 32-33 років.

Одружився і мріяв про сімейне життя, та загуркотіла війна. Авксентій  разом і побратимами ціною неймовірних зусиль і випробувань, ціною власної крові  врятували свій край від фашистського поневолення. Призваний  до лав  червоної армії у квітні 1944 року. У жовтні 1944 року отримав тяжке поранення, через яке у лютому 1945 року був звільнений у запас. А вдома на нього чекала дружина Марфа Василівна та двійко маленьких синочків Петро та Борис, які продовжили славного коріння достойний рід Ляшенків до нинішнього покоління. З війни молодий Аксентій повернувся з єдиним трофеєм - численними нагородами, які свідчили про його хоробрість, витримку та мужність.

Після війни, незважаючи на підірване здоров’я, зразу ж влився в процес відбудови країни, працював на керівних посадах у в місцевому колгоспі та сільській раді.

Воєнне лихоліття не зламало духу, не зіпсувало характеру Авксентія Наумовича, він залишився таким же сердечним, добродушним, веселим та безкорисливим. Любив людей, любив життя, в цьому, мабуть, і був секрет його довголіття.

 Хай же в Бозі спочиває  Ваша натруджена та наболіла душа, Авксентію Наумовичу, а у всіх, хто вас знав, ви завжди будете в добрій пам’яті.

Висловлюємо щирі співчуття   рідним та близьким покійного.

 

Олександр ЗАКОРЧЕННИЙ,

голова районної

державної адміністрації

    Лариса НАРОГАН,

  голова районної ради

 

Всі новини

E-Mail: *

Пароль: *


Ще не зареєстровані? Реєстрація