Тим, хто не має достатнього страхового стажу для пенсії, виплачуватимуть допомогу

Тим, хто не має достатнього страхового стажу для пенсії, виплачуватимуть допомогу

Постановою КМУ №1098 від 27.12.2017 року  затверджено Порядок призначення тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

 Постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 01.01.2018року.

Допомогу виплачуватимуть особам, які досягли пенсійного віку, але не мають права на пенсію через відсутність (недостатність) страхового стажу. При цьому наявний страховий стаж має бути не менш ніж 15 років.

Тимчасова допомога призначається з дня, що настає за датою досягнення пенсійного віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося не пізніше ніж через три місяці після досягнення такого віку.

Якщо звернення за тимчасовою допомогою відбулося пізніше ніж через три місяці після досягнення віку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, тимчасова допомога призначається з дня звернення за нею.

Тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплатупризначатиметься у період з 01січня 2018 року по 31 грудня 2020 року.

Призначення тимчасової допомоги особі проводиться структурним підрозділом з питань соціального захисту населення.

Розмір допомоги:  Розмір допомоги визначатимуть як різницю між прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, і середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Розмір допомоги не може перевищувати 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Перерахунок тимчасової допомоги: Тимчасова допомога перераховується кожні 6 місяців з урахуванням змін майнового стану особи та середньомісячного сукупного доходу  і виплачується до досягнення такою особою віку, з якого вона набуває право на пенсійну виплату.

Призначення тимчасової допомоги:Під час досягнення пенсійного віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, особа звертається до органів Пенсійного фонду України із заявою про видачу довідки про наявний страховий стаж.

Органи Пенсійного фонду України надсилають (або надають під особистий підпис у журналі реєстрації видачі довідок) особі довідку про наявний страховий стаж у двох примірниках та пам’ятку про порядок призначення тимчасової допомоги у формі, затвердженій Мінсоцполітики, як правило, в день звернення, але не пізніше ніж через п’ять  робочих днів.

Які документи потрібні для оформлення тимчасової допомоги?

. Для призначення тимчасової допомоги особа подає органу соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання такі документи:

- заяву;

- документ, що посвідчує особу;

- інформацію про адресу зареєстрованого місця проживання (адресу місця фактичного проживання);

- документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу та мають про це відмітку в паспорті);

- довідку про наявний страховий стаж, видану органами Пенсійного фонду України;

- декларацію про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за останні шість календарних місяців, що передують місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги;

- копію рішення про призначення опікуна (для особи, яку визнано недієздатною).

Інформація про склад сім’ї особи, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги, зазначається в декларації про доходи та майновий стан.

Якщо особа звертається за призначенням тимчасової допомоги за місцем фактичного проживання, до заяви додається довідка про неотримання такої допомоги в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на особу, яка звернулася за призначенням тимчасової допомоги.

Тимчасова допомога не призначається у разі, коли:

середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців перевищує 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

особа одержує пенсію або державну соціальну допомогу, що призначається відповідно до Законів України “Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”або “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”;

особа або члени її сім’ї протягом 12 місяців перед зверненням за наданням тимчасової допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили послуги (одноразово) з будівництва, ремонту квартири (будинку) або автомобіля, іншого транспортного засобу (механізму), телефонного (в тому числі мобільного) зв’язку, крім житлово-комунальних послуг у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів користування житлово-комунальними послугами та медичних послуг, пов’язаних із забезпеченням життєдіяльності, на суму, яка на дату купівлі (оплати) перевищує 50 тис. гривень;

особа працює, провадить іншу діяльність, пов’язану з отриманням доходу;

за результатами вибіркового обстеження матеріально-побутових умов сім’ї виявлено, що особа має додаткові джерела для існування, не зазначені у декларації про доходи та майно (здавання в найм або в оренду житлового приміщення (будинку) або його частини; один чи кілька членів сім’ї працюють без оформлення трудових відносин в установленому порядку; можливість отримання доходу від утримання худоби, птиці, інших тварин; дохід від народних промислів, використання наявної сільськогосподарської техніки, вантажних машин, мікроавтобусів тощо);

у власності особи або членів її сім’ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв. метр на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв. метра на сім’ю, чи більш як один автомобіль, інший транспортний засіб (механізм).

Все новости